У рамках X Одеського міжнародного літературного фестивалю 1 березня о 15:00 в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька (вул. пастора, 15) за підтримки видання Iнтент відбудеться зустріч з Валерієм Пузіком, одеситом, письменником, режисером, художником і військовослужбовцем. Це можливість почути історії з перших вуст і зрозуміти, як мистецтво допомагає осмислити жахливу реальність.
Валерій, як чинний військовослужбовець, який з перших днів війни брав участь у захисті країни, і водночас творив нову українську культуру, весь наклад книги якого згорів після ракетного удару по Харкову, як ніхто інший знає, як це творити тоді, коли поруч лунають вибухи, і наскільки це важливо.
- Як змінюється слово під звуки війни?
- Чи може література бути зброєю та способом боротьби?
Поговоримо про роль митця на війні та значення літератури у воєнний час. Валерій за 3 роки служби на передовій зміг реалізувати дуже багато мистецьких проєктів: написати й видати кілька книг, створити десятки картин, які нині знаходяться у колекціях по всьому світу, створити низку фото та відео. Тож дізнаємося, як це – фіксувати жахливі події наживо.
Модераторка: Світлана Бондар
Валерій Пузік народився 1987 року селі Теліжинці Старосинявського району Хмельницької області.
Валерій Пузік – український письменник, кінематографіст, художник та військовослужбовець, чия творчість охоплює літературу, кіно та візуальне мистецтво. Автор книг "З любов'ю — тато", "Бездомні пси", "Моноліт", "Я бачив його живим, мертвим і знову живим", "Шахта. Ранкове зведення", співавтор книги "Наші Котики. Бліндаж". У своїх творах досліджує теми війни, пам’яті, людських доль і пошуку світла в найтемніші часи.
У 2016 році оповідання "Моноліт" здобуло перемогу на конкурсі "Новела по-українськи". Це реалістичний і без пафосу погляд на проблеми бійців, які повернулися з війни. У 2018 році світ побачила його дебютна збірка короткої прози "Моноліт", за яку автор отримав другу премію літературного конкурсу "Смолоскип" у номінації "Проза".
Як сценарист Валерій Пузік працював над мінісеріалом "Бліндаж" (реж. Володимир Тихий, Babylon'13), що заснований на реальних історіях бійців АТО. Також він є співавтором сценарію повнометражного фільму "Наші Котики" (2020) та кіноповісті за його мотивами "Наші котики. Бліндаж".
В його режисерському доробку – відеопоезія "Прощання між зірок" (за текстом Оксани Забужко), короткометражний документальний фільм "Гострий біль", який отримав спеціальну відзнаку фестивалю "Відкрита ніч. Дубль 20", а також музичні кліпи для дуету "ТЕЛЬНЮК: Сестри".
Як письменник він продовжує працювати над літературними проєктами. У 2021 році вийшла його книга "Шахта. Ранкове зведення" – документальний роман про бойові будні добровольців, а у 2023-му – "З любов’ю – тато", яка увійшла до списку найкращих прозових книг року за версією ПЕН-клубу. У 2024 році вийшла збірка фронтових оповідань "Мисливці за щастям", присвячена пам’яті поета та військового Максима Кривцова.
З березня 2022 року Валерій Пузік перебуває в лавах Збройних Сил України. Паралельно з військовою службою він створює мистецькі проєкти – малює картини на ящиках від боєприпасів, що стали частиною приватних колекцій у різних країнах світу.